Город-хозяин финального матча Чемпионата Европы по футболу 2012 года



alt
«Твій дім - Київ» (1976). Частина 8. Про розподілення квартир.
РОЗПОВІДЬ ВОСЬМА ПРО ТЕ, ЯК У НАС РОЗПОДІЛЯЄТЬСЯ ЖИТЛОВА ПЛОЩА



С. БОЙКО, завідуючий відділом обліку і розподілу житлової площі міськвиконкому



ОРДЕР НА КВАРТИРУ



Житло, квартира... Саме цьому, зрештою, підпорядковується і генеральний план розвитку Києва, і проектування самих квартир. Звичайно, розв'язання житлової проблеми залежить насамперед від темпів будівництва. Порівняння дає змогу осягнути справді гігантський його розмах. Сьогодні в Києві у десять разів більше житлової площі, ніж до революції. Але якщо завдання будівельників, так би мовити, неухильно збільшувати квадратуру міста, то нам доручено здійснювати її облік та розподіл. Це дуже важлива й відповідальна ділянка роботи.

Цілком зрозуміло, що квартирна черга не є якимось формальним списком, до якого механічно заносять усіх бажаючих. Радянське житлове законодавство побудовано так, що у ньому поєднуються інтереси суспільства і кожної людини. Діючі положення про порядок надання житлової площі періодично переглядаються, мінімальні норми житлової площі збільшуються. Дедалі зміцнюються демократичні принципи розподілу житла, для обговорення списків кандидатів у новосели широко залучається громадськість.

При здійсненні квартирного обліку доводиться розв'язувати чимало складних питань. Необхідно, зокрема, постійно зважувати і на так звану демографічну ситуацію в Києві, пов'язану з тим, що темпи приросту населення не є сталими.

Соціологи й демографи ще тільки вивчають причини, внаслідок яких багато батьків обмежуються однією дитиною, а ми вже зіткнулися з цим явищем у своїй повсякденній роботі. Оскільки ж архітектори вчасно не внесли в свої проекти відповідних поправок, Київ на якомусь етапі відчув нестачу одних типів квартир і надлишок інших.

Ще за переписом 1959 року кількість невеликих сімей у середньому по країні становила 41 процент. Проте в таких великих містах, як Київ, вже тоді їх було близько 50 процентів. У результаті виник дефіцит одно- і двокімнатних квартир, бо їх в архітектурні проекти закладалось замало. Щоб усунути диспропорцію, ми провели певні дослідження. Завдання полягало в тому, щоб визначити необхідну кількість і типи квартир на кілька років уперед. Зрозуміло, абсолютно точно розрахувати це неможливо. Наприклад, у подружжя, що сьогодні претендує на однокімнатну квартиру, народиться дитина, і сім'я матиме право на двокімнатну. І все ж можна скласти більш-менш вірогідний прогноз, виходячи з даних минулих років. На основі його і було зроблено своєрідне замовлення архітекторам. Тепер структура житлової площі в новобудовах Києва більше відповідає реальному складу сімей, тому що кількість однокімнатних квартир збільшилась удвічі і становить понад 20 процентів, а двокімнатних - 41 процент. Подібні корективи робитимуться постійно.

Завдяки великим соціально-економічним перетворенням радянські люди стали жити довше: їх середній вік становить нині 72 роки. Тому й у Києві збільшилась відносна кількість людей похилого віку, що також вимагає внесення певних корективів у квартирне питання.

На житловий баланс впливає обмін квартир, який кияни здійснюють з жителями інших міст країни й поміж собою, а також переїзд на роботу спеціалістів, яких не вистачає в Києві... І все це необхідно враховувати.

Зважимо й на те, що з плином часу змінюються наші вимоги до житла. В перші післявоєнні роки, коли Київ був напівзруйнований, нас задовольняла житлова площа й без будь-яких комунальних вигод. Сучасному киянинові, звичайно, замало лише даху над головою. Йому потрібна простора, комфортабельна й ізольована квартира.

Принцип "кожній сім'ї - ізольовану квартиру" послідовно втілюється у життя. Окрема квартира - це кращі умови і для відпочинку, і для творчої праці. Зауважимо, що норми розподілу житла у нас періодично переглядатимуться в бік "пом'якшення", що дедалі більше людей матимуть змогу поліпшити свої житлові умови. З 1 січня 1975 року в республіці, і зокрема в Києві, набув чинності новий порядок надання житлової площі, завдяки чому значно збільшиться кількість новоселів.

Та бажано, щоб черга на квартиру "рухалась" ще швидше.

Як же скоротити "відстань" між першим приходом до виконкому і жаданим моментом одержання ордера? Причому не за рахунок введення в дію не передбачених планом будівельних потужностей. Виявляється, що можна, не виготовляючи жодної позапланової цеглини чи залізобетонного блока, все ж таки надати в розпорядження міськвиконкому додаткову житлову площу. Де ж криються ці резерви? У досконалішій системі розподілу житла, яка базується на сучасних методах. Зауважимо що спеціалісти наукового об'єднання "Міськсистемотехніка" у співдружності з працівниками міськвиконкому розробляють автоматизовану систему планування, обліку та розподілу житлової площі.

Чим швидше і краще ми будуємо, тим складнішою стає квартирна документація і збільшується кількість паперів, які слід обробити. Проте можливості людини щодо швидкості роботи з документами певною мірою обмежені.

І тут на допомогу приходить обчислювальна техніка. Вона розвантажує працівника, звільняє його від суто технічних операцій, дає змогу більше уваги приділити відвідувачам.

Людина прийшла до виконкому, щоб стати на квартирний облік. Вона несе із собою довідки: з місця роботи, з військкомату, з ЖЕКу, поліклініки, відділу соціального забезпечення... Всі ці документи складаються в папку, яка поступово поповнюється новими паперами.

Нова система квартирного обліку, що базується на застосуванні електронно-обчислювальної техніки, докорінно змінить становище: замість товстої папки, що заводиться на кожного майбутнього новосела, на стіл інспектора ляже лише один аркуш - картка взяття на облік. У кількох десятках рядків цього стислого документа міститимуться абсолютно всі дані, розпорошені нині по численних папірцях. Електронно-обчислювальна машина здатна миттю осягнути всю квартирну чергу Києва. Проаналізувавши дані, вона точно визначить, хто з десятків тисяч претендентів у даний момент має найбільше право одержати нову квартиру в щойно спорудженому будинку. Певна річ, остаточне рішення буде за людиною, яка відповідає за розподіл житлової площі. Машина ж видаватиме їй рекомендацію, пропонуватиме найкращі варіанти розподілу, враховуючи при цьому всі суттєві фактори.

Де ж тут резерви, про які ми згадували? Машина значно прискорить оформлення документів і, таким чином, виключить прикру ситуацію, коли готові квартири не заселяються через те, що затримується оформлення паперів.

І ще - машина зможе прогнозувати перспективу, визначати, скільки і яких квартир потребуватиме місто в майбутньому. І хоча сама по собі система планування, обліку та розподілу житлової площі не прискорить будівництва, але ефект від її впровадження рівнозначний спорудженню сотень нових квартир.



ЖИТЛОВИЙ ФОНД МІСТА: КВАДРАТНІ МЕТРИ, КВАРТИРИ, НОВОСІЛЛЯ

Сьогодні в Києві близько 22 мільйонів квадратних метрів житла, що складають різні типи квартир - однокімнатні, двокімнатні, трикімнатні. Щороку 25 тисяч сімей святкують новосілля.



ЯК СТАТИ НОВОСЕЛОМ

3 1 січня 1975 року набрало чинності нове Положення про порядок надання житлової площі в Українській РСР. Затверджене Радою Міністрів УРСР і Українською республіканською Радою профспілок, воно спрямоване на дальше поліпшення справи обліку і розподілу житлової площі в республіці. Нижче ми наводимо скорочений виклад цього Положення. Його коментує заступник завідуючого відділом обліку і розподілу житлової площі міськвиконкому О. С. САЄНКО.

І. ОБЛІК ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ЖИТЛА

Облік громадян, які потребують житла, провадиться за місцем їх постійного проживання виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих або за місцем роботи підприємствами, установами, організаціями, що провадять житлове будівництво або одержують житлову площу від виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. У виробничих об'єднаннях (комбінатах) облік може провадитись також по виробничих одиницях.

Робітники і службовці, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що ведуть квартирний облік, беруться на облік за місцем роботи.

Громадяни подають заяви про взяття їх на квартирний облік відповідно до виконкому місцевої Ради депутатів трудящих за місцем проживання або до адміністрації підприємства, установи, організації за місцем роботи. Заяви подаються у письмовій формі і підписуються всіма повнолітніми членами сім'ї, що проживають разом і виявили бажання стати на облік.

Кожна сім'я може перебувати на квартирному обліку тільки в одному місці. Якщо члени сім'ї працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях, місце взяття на облік обирається за взаємною згодою членів сім'ї.

На квартирний облік беруться громадяни, які потребують житла, не менше встановленого часу постійно проживають, а також прописані в даному населеному пункті. На квартирний облік за місцем роботи беруться громадяни, якщо вони не менше встановленого часу працюють на даному підприємстві, в установі, організації.

За постановою Київського міськвиконкому від 17 лютого 1975 року тривалість часу проживання в м. Києві, необхідна для взяття на квартирний облік, має становити не менше 5 років. Строк 5 років не поширюється на випадки прописки другого з подружжя. Відповідна тривалість часу роботи на даному підприємстві, в установі, організації, що дає право на квартирний облік за місцем роботи, встановлюється місцевою адміністрацією разом з фабзавмісцевкомом профспілки. Київський міськвиконком рекомендував, щоб вона встановлювалась у межах 3-5 років. Потреба в житлі визначається відсутністю мінімального розміру житлової площі на кожного члена сім'ї.

За старими нормами мінімальний розмір житлової площі на одну особу у м. Києві становив 4 квадратних метри, за новими, затвердженими постановою Київського міськвиконкому від 17 лютого 1975 року, він становить 5 квадратних метрів.

Незалежно від розміру житлової площі, такими, що потребують житла, вважаються особи, що проживають у непридатних для житла приміщеннях або в гуртожитках чи користуються житловою площею на умовах піднайму, а також ті, хто згідно з висновками лікарсько-контрольної комісії (ЛКК) за станом здоров'я потребують ізольованої житлової площі (перелік хвороб визначений Міністерством охорони здоров'я УРСР).

Підставою для взяття на квартирний облік при розмірі житлової площі нижче середньої забезпеченості в даному населеному пункті є проживання в одній кімнаті двох або більше сімей, незалежно від їх родинних стосунків, або осіб різної статі, крім подружжя, в тому числі дітей різної статі старше 12 років. Середня забезпеченість житловою площею на одну особу у м. Києві за старими нормами становила 7 квадратних метрів, за новими - 7,5 квадратного метра.

Нове Положення надає значні пільги ветеранам праці.

Ветерани праці - робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, які тривалий час безперервно працюють на одному підприємстві, в установі, організації, успішно й сумлінно виконують свої трудові обов'язки та проживають у загальних квартирах або в квартирах, не впорядкованих стосовно до умов даного населеного пункту, незалежно від розміру житлової площі, яку вони займають, чи в ізольованих квартирах при розмірі житлової площі нижче середньої забезпеченості, беруться на облік для одержання ізольованої квартири за місцем роботи відповідним підприємством, установою, організацією або за місцем їх проживання виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих.

Тривалість часу безперервної роботи ветеранів на одному підприємстві, в установі, організації Української РСР встановлюється: для взяття на облік за місцем роботи - адміністрацією і фабзавмісцевкомом профспілки підприємства, установи, організації, а для взяття на облік за місцем проживання - виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих разом з профспілковим органом, але не може бути меншою за 10 років.

Київський міськвиконком встановив, що у м. Києві ветерани праці, які підлягають взяттю на облік для поліпшення житлових умов за місцем проживання, беруться на квартирний облік за умови, якщо вони безперервно працюють на одному підприємстві, в установі, організації не менше 15 років.

Керівникам підприємств, установ, організацій разом з фабзавмісцевкомами рекомендовано встановити тривалість часу безперервної роботи ветеранів на підприємстві, в установі, організації м. Києва в межах 15 років. Особи, які залишили роботу в зв'язку з виходом на пенсію, беруться на квартирний облік і забезпечуються житловою площею підприємствами, установами, організаціями, в яких вони працювали до виходу на пенсію, нарівні з робітниками і службовцями цих підприємств, установ, організацій, а якщо там не ведеться облік - виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих.

Працівники медичних, культурно-освітніх, торговельних та інших закладів, що безпосередньо обслуговують трудящих даного підприємства і членів їх сімей, беруться на облік і забезпечуються житловою площею в порядку, передбаченому цим Положенням, за рахунок відомчого житлового фонду нарівні з працівниками даного підприємства. Виконкоми місцевих Рад депутатів трудящих мають право за поданням адміністрації та фабзавмісцевкому підприємства, установи, організації дозволяти взяття на квартирний облік для одержання житлової площі за місцем роботи громадян, які проживають у приміській зоні (крім тих, що мають будинки на правах особистої власності) та потребують житла, якщо вони працюють на даному підприємстві, в установі, організації міста не менше 10 років. Члени житлобудівних кооперативів та члени їх сімей беруться на квартирний облік на загальних підставах.

Громадяни, яким належать будинки (частини будинків) на правах особистої власності, беруться на облік у випадку, коли ці будинки (частини будинків) непридатні для проживання. Члени сімей вказаних громадян беруться на облік на загальних підставах. Не підлягають взяттю на квартирний облік громадяни, які протягом останніх 5 років штучно погіршили свої житлові умови внаслідок:

а) обміну житла;

б) відчуження придатних для проживання будинків (частин будинків), що належать їм на правах особистої власності;

в) руйнування чи псування житлового приміщення.

Не підлягають взяттю на облік також працездатні особи, які не займаються суспільно корисною працею.

Заяви про взяття на квартирний облік розглядаються протягом місяця з дня одержання всіх документів. Попередній розгляд заяв за місцем проживання громадян провадиться житловими комісіями при виконкомах місцевих Рад депутатів трудящих, а за місцем роботи - житлово-побутовими комісіями фаб-завмісцевкомів профспілки підприємств, установ, організацій, що ведуть облік. Житлові комісії при виконкомах місцевих Рад депутатів трудящих, а у відповідних випадках - житлово-побутові комісії фабзавмісцев-комів профспілки ретельно обстежують житлові умови громадян і про наслідки обстеження складають акт.

Пропозиції житлової комісії про взяття на квартирний облік або про відмову в цьому розглядаються на засіданні виконкому місцевої Ради депутатів трудящих і по них приймаються відповідні рішення. Житлово-побутова комісія подає свої пропозиції на спільне вирішення адміністрації і фабзавмісцевкому. При внесенні цими комісіями пропозицій про відмову у взятті на облік на засідання виконкому місцевої Ради депутатів трудящих або відповідно на спільне засідання адміністрації та фабзавмісцевкому профспілки запрошуються заявники.

Про взяття на облік заявникові повідомляється у письмовій формі з зазначенням номера черги, а в разі відмови у взятті на обпік - з зазначенням причин відмови. Прізвища осіб, взятих на квартирний облік, заносяться у книгу обліку громадян, яких взято на чергу для одержання житлової площі. Книга обліку зберігається як документ суворої звітності.

Списки осіб, взятих на квартирний облік, вивішуються на видному місці. Зняття громадян з квартирного обліку провадиться відповідно за рішенням виконкому місцевої Ради депутатів трудящих або за спільним рішенням адміністрації та фабзавмісцевкому профспілки у випадках:

а) поліпшення житлових умов особи, яка перебуває на обліку, якщо внаслідок цього відпадають підстави для перебування на обліку;

б) вибуття з населеного пункту особи, яка перебуває на обліку, крім випадків, коли за законом за нею зберігається право на житлову площу;

в) виявлення неправильних відомостей або протиправних дій, внаслідок чого було прийнято рішення про взяття на облік;

г) звільнення з роботи (якщо працівник перебував на квартирному обліку на підприємстві, в установі або організації), крім деяких окремих випадків. Якщо на одному підприємстві, в установі чи організації працюють також члени сім'ї працівника, що звільнився, облікова справа може бути переоформлена на них;

д) руйнування чи псування житлового приміщення;

є) якщо виявиться, що працездатні особи, які перебувають на обліку, не займаються суспільно корисною працею.

У разі смерті особи, яка перебувала на обліку для одержання житлової площі, за членами сім'ї зберігається право дальшого перебування на обліку.



II. НАДАННЯ ЖИТЛОВОЇ ПЛОЩІ

Надання житлових приміщень у будинках місцевих Рад депутатів трудящих провадиться виконкомом місцевої Ради за участю представників громадських організацій. У будинках державних, кооперативних і громадських організацій надання житлових приміщень провадиться за спільним рішенням адміністрації і фабзавмісцевкому профспілки, затвердженим виконкомом Ради депутатів трудящих. Житлова площа надається лише громадянам, які перебувають на квартирному обліку, крім випадків невідкладного відселення (в разі стихійного лиха, з будинків, що загрожують обвалом, підлягають знесенню або вилучаються для державних чи громадських потреб), відселення з службових жилих приміщень у випадках, передбачених частинами третьою та четвертою ст. 321 Цивільного кодексу УРСР, передачі в користування наймачеві суміжної неізольованої кімнати , що звільнилася, а також при наданні житлової площі за рішенням Уряду СРСР і Уряду УРСР та за рішеннями судових органів.

Громадяни, що перебувають на квартирному обліку, одержують житлову площу в порядку загальної черги, крім осіб, які мають право на першочергове забезпечення житлом, та наймачів, яким передається в користування ізольована кімната, що звільнилася в загальній квартирі.

При наданні житлової площі за місцем роботи перевагою (в межах черговості календарного року взяття на облік) користуються ветерани праці - робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, які тривалий час безперервно працюють на даному підприємстві, в установі, організації та успішно й сумлінно виконують свої трудові обов'язки, передовики і новатори виробництва. Така ж перевага при наданні житлової площі за місцем роботи і за місцем проживання надається кращим народним дружинникам, а також сім'ям, що мають у своєму складі хворих, які згідно з висновком лікарсько-контрольної комісії (ЛКК) за станом здоров'я потребують ізольованої житлової площі.

Правом першочергового одержання житлової, площі користуються:

а) Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці і особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави або "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів;

б) особи, які проживають: у підвалах, бараках, а також в аварійних і ветхих будинках, що не підлягають ремонту; в будинках, що зносяться за планом реконструкції населеного пункту; в будинках шкіл, учбових, лікувальних закладів тощо;

в) хворі, які у відповідності з висновком лікарсько-контрольної комісії (ЛКК) потребують невідкладного поліпшення житлових умов;

г) генерали, адмірали, офіцери і ті, що перебували на військовій службі не менше 20 календарних років, військовослужбовці надстрокової служби, прапорщики і мічмани Збройних Сил СРСР, військ і органів Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, внутрішніх військ, внутрішньої і конвойної охорони Міністерства внутрішніх справ СРСР, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком або скороченням штатів;

д) інваліди Великої Вітчизняної війни та інші інваліди з числа військовослужбовців, з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР або при виконанні інших обов'язків військової служби, чи внаслідок захворювання, зв'язаного з перебуванням на фронті, а також сім'ям військовослужбовців і партизанів, які загинули чи пропали без вісті під час Великої Вітчизняної війни.

До членів сімей військовослужбовців і партизанів, які загинули чи пропали без вісті під час Вітчизняної війни, відносяться: утриманці загиблого чи пропалого без вісті, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки, подружжя, яке не одружилося вдруге, незалежно від одержання ними пенсії; діти, які не мають своїх сімей, або хоч і мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє батьків яких загинули чи пропали без вісті;

є) інваліди з числа бійців і командирів складу винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу, що діяли в період з 1 січня 1944 року на території Української, Білоруської, Литовської, Латвійської та Естонської РСР, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах;

ж) одинокі жінки, які брали участь у Великій Вітчизняній війні в складі діючої армії або партизанських загонів;

з) сім'ї, що мають трьох і більше дітей;

і) працівники, переведені в установленому порядку на роботу в даний населений пункт, крім переведених за їх проханням; к) молоді спеціалісти, які прибули з посвідченнями про направлення на роботу після закінчення вищих і середніх спеціальних учбових закладів і працюють за місцем призначення.

В першу чергу таким молодим спеціалістам надається житлова площа, зазначена у посвідченні (гуртожиток, кімната, квартира). Дальше поліпшення житлових умов цих осіб провадиться в загальному порядку; л) громадяни, які стали інвалідами І і II груп у зв'язку з каліцтвом, що сталося на виробництві, або професійним захворюванням, а також у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків, або у зв'язку з виконанням обов'язку громадянина СРСР по рятуванню людського життя, по охороні соціалістичної власності, соціалістичного правопорядку;

м) сім'ї осіб, які загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку;

н) інші громадяни, яким це право надано за окремими рішеннями Уряду СРСР і" Уряду УРСР.

Особам, до яких протягом року застосовувались заходи дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності або громадського впливу за порушення трудової дисципліни, крадіжку державного чи громадського майна, пияцтво або хуліганські дії, черга на одержання житлової площі може бути перенесена на наступний рік.

Надання житлових приміщень провадиться у розмірах не нижче середньої забезпеченості житловою площею громадян в даному населеному пункті і не більше 13,65 квадратного метра на одну особу, крім випадків, коли кімната (однокімнатна квартира), що надається, перевищує вказану норму.

Громадянам, що перебувають на квартирному обліку, житло надається на тих членів сім'ї, які були вказані в рішенні про взяття на облік і зберегли право перебування на обліку, а також на дітей, що народилися пізніше, та на другого з подружжя, який переїхав на житлову площу першого з подружжя після взяття сім'ї на облік.

Інвалідам, престарілим і хворим на серцево-судинні хвороби житлові приміщення надаються на їх прохання на нижніх поверхах або в будинках, що мають ліфти.

В окремих випадках за згодою громадян, що перебувають на квартирному обліку, допускається надання їм житлової площі меншої проти встановленого розміру, як тимчасовий захід поліпшення їх житлових умов, зі збереженням права перебування на обліку. Заселення квартир, збудованих за типовими проектами для однієї сім'ї, двома та більше сім'ями або кількома одинокими особами, а в інших будинках - заселення двома та більше сім'ями або кількома одинокими особами суміжних неізольованих кімнат не допускається.

Якщо в квартирі, де проживає наймач, звільнилася кімната, не ізольована від приміщення, яке він займає, і суміжна з ним, ця кімната підлягає передачі в користування цьому наймачеві.

Якщо звільняється ізольована кімната в загальній квартирі, в якій проживає сім'я, що перебуває на квартирному обліку за місцем проживання або за місцем роботи, ця кімната на прохання вказаної сім'ї підлягає передачі в її користування, незалежно від належності будинку при умові додержання правил щодо норми житлової площі.

При відсутності такої сім'ї ізольована кімната, що звільнилася в загальній квартирі, в том/ числі в квартирі, яка була збудована за типовим проектом для однієї сім'ї, може заселятися іншими особами.

При наданні підприємством, установою, організацією працівникам ізольованих квартир звільнена ними житлова площа в будинках місцевих Рад депутатів трудящих за погодженням з виконкомами цих Рад заселяється відповідним підприємством, установою, організацією іншими працівниками. Якщо підприємством або організацією надається житлове приміщення працівникам, які проживають у будинках для малосімейних, збудованих на кошти цих підприємств (організацій) та переданих місцевим Радам, звільнена житлова площа за погодженням з виконкомом відповідної місцевої Ради заселяється іншими працівниками цих підприємств (організацій).







З КНИГИ «ТВІЙ ДІМ — КИЇВ» ВИ ДІЗНАЛИСЬ ПРО ТЕ, ЯК СТОЛИЦЯ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ У МІСТО ЗРАЗКОВОГО ПОБУТУ. ДОВІДКОВІ ДАНІ В НІЙ ПОДАНО ЗА СТАНОМ НА 1 ЖОВТНЯ 1976 РОКУ.





Джерело: Твій дім - Київ. Вісім розповідей про те, як столиця Радянської України перетворюється у місто зразкового побуту. - К.: Реклама, 1976.



Ссылки на все главы книги смотрите в рубрике Старые тексты о Киеве
 

Language (Translate)


Важно



Помощь детям


Счётчики




Работает на Joomla!. Designed by: Joomla 1.5 Template, ecommerce web hosting. Valid XHTML and CSS.