Город-хозяин финального матча Чемпионата Европы по футболу 2012 года



alt
«Твій дім - Київ» (1976). Частина 3. Про зелений світ Києва.
РОЗПОВІДЬ ТРЕТЯ, З ЯКОЇ ДОВІДУЄМОСЯ, ЩО ПЛОЩА ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ У КИЄВІ ПЕРЕВИЩУЄ ПЛОЩУ ЗАБУДОВИ, А ТЮЛЬПАНІВ, ЩО НЕЗАБАРОМ ВИРОЩУВАТИМУТЬСЯ У МІСТІ, ВИСТАЧИТЬ КОЖНОМУ, НАВІТЬ НА СВЯТА



В. НАДЄЖДІН, начальник Київзеленбуду



МІСТО-САД



Якщо подивитись на наше місто з літака, воно видасться суцільним зеленим килимом. І це не ілюзія, породжена висотою, а цілком реальна картина. Насадження столиці Радянської України займають більшу територію, ніж будівлі: якщо під останні відведено ЗО тисяч гектарів, то рослинність вкриває 40 тисяч гектарів. І це не враховуючи дерев на вулицях. Зеленому листу належить виняткова роль у житті нашої планети, бо він є головною "фабрикою кисню". Тому важко переоцінити значення роботи по озелененню, особливо у великих містах, з їх промисловістю і транспортом.

За роки Радянської влади Київ перетворився на одне з найзеленіших міст світу. Тепер на кожного киянина припадає понад 20 квадратних метрів насаджень, не рахуючи лісопарків, ботанічних садів та присадибних ділянок. Небагато таких міст на нашій планеті. І щороку зелене вбрання столиці республіки стає пишнішим. Лише у дев'ятій п'ятирічці зелена площа Києва збільшилась на 1500 гектарів. Певна річ, цей процес відбувається не стихійно. Сотні спеціалістів - від учених до рядових садівників - наполегливо здійснюють широку програму озеленення.

Незважаючи на те, що новобудови в місті зростають швидко, "зелена хвиля" завжди передує їм. І в ряді випадків споконвічний "двобій" між каменем і зеленню дуже переконливо завершується на користь останньої. Справа в тім, що частина землі, яка вивільнюється після знесення старих, малоцінних споруд, резервується для рослинності. Нещодавно кияни були свідками операції "Зелень", проведеної на вулиці Артема. Після того як бульдозери зруйнували аварійні будинки, на їх місці було висіяно траву, висаджено квіти й дерева. Ці невеличкі сквери одразу вписалися в ансамбль вулиці.

Де б не жив киянин, у центрі чи на околиці, в його вікна всюди зазирають квіти і листя дерев. Та особливо сприятливі умови на нових житлових масивах: Лісному, Водопарку, Русанівці... їх мешканці мають вдосталь кисню і слухають спів птахів, а не гуркіт автомобілів, бо насадження тут розплановані так, щоб зеленою стіною відгородити житлові будинки від транспортних магістралей.

Хоча, на перший погляд, це може здатися перебільшенням, але є всі підстави віднести Київ до міст-ку-рортів. Такі суцільні зелені зони, як Ворзель, Ірпінь, Пуща-Водиця, відомі далеко за межами республіки. Кількість здравниць довкола Києва дедалі збільшується, зводяться нові санаторії, будинки відпочинку, піонерські табори.

Скільки сягає око, ведеться зелене будівництво в місті. Поруч із стародавніми парками, які вже не одне століття прикрашають Київ, ростуть молоді, створюються вулиці-алеї.

Розгортаючи нове зелене будівництво, ми намагаємось обережно, тоді, коли у цьому є потреба, втрутитися у "кухню" самої природи. У Святошині, наприклад, там, де кінчається асфальт, починається впорядкована зона відпочинку. У гущавині лісопарку прокладено стежки, поставлено мальовничі "лісові меблі", що створюють своєрідний комфорт для відпочиваючих.

Десята п'ятирічка - це й нова програма зеленого будівництва у Києві. Досить згадати, що в урочищі Чорторий буде створено парк Дружби народів, який розкинеться майже на 520 гектарах. Це буде мальовничий комплекс для відпочинку, в якому гармонійно поєднуватимуться культурний ландшафт і незаймана природа.

Після того, як буде споруджено Північний мостовий перехід через Дніпро, парк Дружби народів, безумовно, стане найулюбленішим місцем відпочинку киян, особливо тих, хто живе неподалік, на Оболоні. Широка автомагістраль з'єднає парк і з іншими районами столиці Радянської України. У 1978 році завершиться закладка центральної алеї, обсадженої суцільною стіною дерев і кущів. Алея вестиме до зеленого ансамблю, у створенні якого беруть участь представники всіх республік Радянського Союзу. З висоти пташиного польоту здаватиметься, ніби внизу розквітла гігантська квітка. Центральна алея - то її стебло, п'ятнадцять зелених ділянок - пелюстки. Кожен з таких пелюстків уособлюватиме одну з братніх республік, а всі разом вони будуть символом дружби радянських народів. Довершеного, остаточного вигляду парк набуде наприкінці десятої п'ятирічки. Поступово він з'єднається з Гідропарком: утвориться єдина, багатокілометрова унікальна зона відпочинку.

Від трудівників "зеленого фронту" ми очікуємо передусім фантазії і творчих пошуків. Але, як і працівники будь-якої іншої галузі міського господарства, вони не можуть обійтись без належного обліку й контролю. Кожне висаджене в Києві дерево, кожна вирощена квітка відбиті у бухгалтерських документах, у планових звітах.

Звичайно, перекладена на мову цифр, рослинність втрачає свої барви. Проте цифри дають змогу підсумовувати зроблене і планувати на майбутнє. Нині в Києві 63 парки, які займають площу близько З тисяч гектарів. Разом із 186 скверами, 37 бульварами, численними газонами та квітниками площею 280 гектарів вони утворюють зону міських насаджень. У десятій п'ятирічці у місті буде озеленено ще 1600 гектарів.

Що ж до зеленого кільця навколо Києва, радіус якого - 60 кілометрів, то воно займає понад 190 тисяч гектарів! Протягом нинішньої п'ятирічки буде закладено нові лісопарки і ліси, які вкриють передусім піщані землі, яри і балки. Ліси - то не тільки естетика приміських районів. Вони зміцнюють грунт, запобігають ерозії, яка загрожує родючим землям. Усі насадження у місті і навколо нього утворюють єдиний зелений ансамбль. Ансамбль цей не застиглий, він постійно збагачується новими формами. Лише протягом весняно-літнього сезону 1976 року на вулицях, площах і в парках Києва висаджено понад 50 тисяч дерев. І здійснюється це за науковими розрахунками. Перевага віддається цінним декоративним породам - липі крупнолистяній, акації кулеподібній, туркестанській тополі, ясеню... Ці благородні дерева висаджуються у районах масової забудови і на центральних вулицях міста, звідки вони витісняють малоцінні породи.

Ми дбаємо й про те, щоб наш "рослинний асортимент" постійно урізноманітнювався. Останнім часом у Києві поширюються виткі рослини. Цими рослинами нині прикрашаються громадські споруди, паркани, альтанки. У багатьох парках збудовано ажурні стінки, які обплітаються виноградом. До 1980 року планується висадити 300 тисяч таких рослин. У Києві розроблено своєрідну стратегію озеленення, що має на меті утворити "квітучий конвейєр". Щовесни найпершими з'являються проліски, крокуси. Як тільки вони відцвітають, на зміну їм приходять тюльпани, жасмин, бузок... Наступна хвиля цвітіння - петунія, гвоздика. Восени у нас "працюють" кущі, на яких визрівають ягоди. І останню, зимову, естафету приймають вічнозелені дерева, які можна побачити на київських вулицях.

Особливо інтенсивно озеленюються нові житлові райони: Мінський, Оболонь, Виноградар. Зелена ділянка навколо будинків - неодмінна умова міського благоустрою. Лише після того, як її закладено, будинок гостинно відчиняє двері новоселам. Останнім часом словник фахівців зеленого господарства збагатився терміном - "реконструкція ландшафту". Мета цієї реконструкції - досягнення повної гармонії між зеленими насадженнями, спорудами і рельєфом місцевості.

Огорожі з насаджень поступово витіснятимуть паркани. В парках і скверах споруджуватимуться мальовничі дитячі майданчики у вигляді стародавніх фортець. Передбачено навіть утворити "вікна" у суцільній зеленій стіні Петровської алеї, щоб за нею не ховались чудові краєвиди Дніпра.

Не кожен, мабуть, уявляє собі, яка то складна справа виростити дерево. Якщо одразу висадити саджанці на вулиці, вони швидко загинуть. Тому їх спочатку дбайливо доглядають у спеціальних розсадниках Київзеленбуду, кілька разів пересаджуючи в новий грунт. І лише коли молоді дерева зміцніють, їх перевозять за місцем призначення.

Плануючи, так би мовити, естетику зеленого будівництва, спеціалісти виходять насамперед із практичних міркувань. Так, наприклад, довелося відмовитись від традиційного погляду на міські бульвари: витягнувшись уздовж проїжджої частини вулиці, вони звужують транспортні потоки і до того ж становлять певну небезпеку для пішоходів. Ось чому ми не бачимо нових бульварів у планах забудови міста. Не виправдала себе і практика розміщення зелених смуг посеред вулиці: вони екранують у бік житла шум, куряву, гази. Тому тепер дерева висаджують переважно вздовж будинків, утворюють своєрідний зелений кордон.

Київ з його високим правобережним плато і схилами Дніпра, заплавною частиною, багатьма ярами - це складний ландшафтний комплекс. І озеленяючи його, ми намагаємось відтінити колорит міста і водночас створити стійкі насадження, які б добре себе почували на стрімких схилах.

Щороку в Києві висаджуються мільйони квітів. Відвідувачі щорічних осінніх виставок наочно пересвідчуються у тому, який казковий світ наших квітів. Не дивно, що попит на них неухильно зростає, особливо у святкові дні. Свята для зеленого господарства міста - це своєрідні години "пік": його магазини переповнені покупцями, і багато хто опиняється перед спорожнілим прилавком. Зважаючи на це, працівники Київзеленбуду прагнуть задовольнити попит, постійно нарощуючи виробничі потужності. Самий лише радгосп "Дарницький" щороку висаджує мільйон живців гвоздики і надсилає у продаж 100 тисяч троянд. Великий квітникарський комбінат створено в Берковцях. У 1975 році загальну площу оранжерей - 3 гектари - було подвоєно. А кожний гектар - це півмільйона квітів за один урожай. За рік господарства реалізують на 2,6 мільйона карбованців квітів. Збільшив випуск продукції і найстаріший з київських радгоспів "Троянда", який має 4 гектари теплиць. Так, для нас - це виробництво, що вимагає відповідної техніки й технології.

І все ж кожного року 8 Березня та в інші святкові дні можна побачити на вулицях заклопотаних людей, що йдуть від магазину до магазину в пошуках букетів. Здавалося б, ця проблема, принаймні у найближчі роки,- нерозв'язна. Проте працівники Київзеленбуду шукають виходу. Свої надії вони великою мірою покладають на тюльпан - квітку, здатну давати фантастичні врожаї. Колись ця дивовижна квітка потрапила до Європи з Ірану. Голландців, зачарованих красою екзотичної гості, пойняла справжня "тюльпанова лихоманка". І ось уже протягом кількох століть вони лишаються неперевершеними майстрами цієї справи. Найскладніше виростити не саму квітку, а цибулину, яка дає початок рослині. Поки що у Київ тюльпани завозять з Голландії. Імпортні цибулини спочатку проходять карантин і тільки потім висаджуються у грунт. Звичайно, це не сприяє створенню великих тюльпанових плантацій. Але київські квітникарі вже й самі оволоділи тонким мистецтвом вирощування цибулин. І невдовзі у нас з'явиться своя "квітникова Голландія". Вона розміститься на площі 30 гектарів, де під дбайливим наглядом набиратимуть живодайних соків 10 мільйонів цибулин. Тоді тюльпанів буде досить, щоб задовольнити потреби киян навіть у найбільші свята.

Щодо зелені, Київ є справжнім антиподом багатьох західних міст, де залізобетонне громаддя панує над простором, де заводи й автомашини настільки отруюють повітря, що від цього чахнуть дерева. За свідченням самих французів, дихати повітрям Парижа не тільки неприємно, а й небезпечно для здоров'я.

В японській столиці регулювальники в години "пік" працюють у протигазах. У багатьох токійських кафе та ресторанах встановлено кисневі автомати. Згадаймо, що на початку розмови ми назвали рослинність "фабрикою кисню". Так, у Києві непогано налагоджено службу контролю за чистотою повітря, а підприємства обладнуються очисними пристроями... Та жоден пристрій неспроможний діяти так ефективно, як зелений лист. Сама природа дала нам не тільки потужний кисневий генератор, а й досконалий біологічний фільтр, який очищає атмосферу від промислових забруднень, пилу і навіть від мікробів. Адже рослини виділяють особливі речовини - фітонциди, які вбивають шкідливі мікроорганізми. Тому, вибираючи для насаджень породи дерев, квітів та кущів, слід зважати на їх оздоровлюючі властивості. Справді, якщо встановлено, що найкраще виконують свої санітарні обов'язки алеї певного типу, то варто культивувати саме їх.

Науковці Центрального республіканського ботанічного саду Академії наук УРСР, які досліджують здатність рослин до очищення повітря, виводять нові сорти, що найбільше відповідають цій функції, подають неоціненну допомогу Київзеленбуду. Так, наприклад, доведено: шорстке листя в'яза затримує у шість разів більше пилу, ніж рівне лискуче тополине. Тому в'яз широко культивують у Києві. Дуже ефективними гігієнічними фільтрами є такі декоративні квіти, як петунія, космея. Недарма їх висаджують поблизу підприємств, які викидають в атмосферу різні гази. Взагалі ж одне дерево, що має на собі 10 кілограмів листя, за літо поглинає і нейтралізує 800 грамів шкідливих газів і до 50 кілограмів пилу! У перерахунку ж на гектар насаджень це означає 300 кілограмів газів і 50 тонн пилу! Отож, можна собі уявити, яку чудодійну силу мають ті 40 тисяч гектарів київських насаджень, що становлять неоціненне зелене багатство міста.



Ботанічний сад - удома!

Чи замислювались ви коли-небудь над тим, що у квартирі вас оточують рослини, які "представляють" усю нашу планету - степи і ліси, джунглі й пустелі, альпійські луки і низини? І щоб забезпечити правильний догляд за ними, слід знати їх походження й умови життя в природі, їх потребу у світлі, воді і навіть у нашій дружбі.

Так, існує думка, що рослини здатні по-своєму радіти й сумувати і що залежно від того, як ми до них ставимося, вони виробляють своє власне ставлення до нас.

Втім, залишимо сферу "рослинних почуттів" ученим і поетам. І спробуємо відповісти на більш прості запитання.

Які саме квіти вирощувати? Як їх розташувати - біля вікон, на скляних верандах, у лоджіях?

Не забудьте і про балкони, зваживши на те, що кожен з них залежно від свого "місця під сонцем" потребує різних квітів.

Про все це читайте на стор. 57






ЗЕЛЕНЕ БУДІВНИЦТВО: ПАРКИ, СКВЕРИ, БУЛЬВАРИ

У Києві - 40 тисяч гектарів насаджень, не рахуючи лісопарків, ботанічних садів і квітів... у наших квартирах.





ДЕ ПРИДБАТИ РОЗСАДУ І САДЖАНЦІ

Квіткову розсаду населенню продають усі районні контори зеленого господарства Києва, радгоспи "Декоративне садівництво" і "Троянда".

Телефони для довідок:

79-44-05 79-12-64

Саджанці дерев і кущів у широкому асортименті вирощують для продажу радгоспи "Декоративне садівництво" і "Декоративні культури" (Боярка Київської обл., вул. Білогород-ська, 41-63, тел. 41-13-99).



КИЇВЗЕЛЕНБУД





ЗЕМНА РАЙДУГА

Популярним нині є вирощування в кімнатах, на балконах та садибах найрізноманітніших рослин, серед яких чільне місце належить квітково-декоративним.



ЗЕЛЕНА ОКРАСА КІМНАТИ

Які саме квіти вирощувати? Треба врахувати насамперед конкретні умови вашої квартири: висоту стелі, інтенсивність освітлення, вологість, температуру повітря. Слід визначити також і місце, де ви маєте намір розташувати рослини у кімнаті, бо від цього залежить їхнє художньо-функціональне призначення. Квіти можна вирощувати на підвіконнях і підвішувати в кашпо (декоративні вази) на вікнах або на стінах, розташовувати на підставках, на поличках, на столиках, тумбочках або на будь-яких інших низьких чи високих меблях. Умовно кімнатні рослини можна поділити на три групи: декоративно-квітучі, декоративно-листяні та сукуленти.

До декоративно-квітучих належать азалія індійська, амариліс, бальзамін (вогник), бегонія (деякі види), гібіскус (китайська троянда), гортензія, кальцеолярія, пеларгонія, сенполія (узумбарська фіалка), фуксія, хризантема індійська, цикламен, цінерарія та ін. Крім них, можна вирощувати і деякі види рослин відкритого грунту - агератум, айстру, гвоздику, ко-хію, красолю, петунію, флокс однорічний, шавлію тощо. До цієї групи можна віднести і цибулинні рослини відкритого грунту: гіацинти, нарциси, тюльпани, крокуси і т. п. Декоративно-листяні рослини - це такі, як ан-туріум, аспарагус, аукуба, драцена, колеус, різні пальми, нефролепіс, монстера, сансев'єра, фікус, хлорофітум і т. д.

До групи сукулентів входять агава, алое, га-вортія, кактуси (опунції, цереуси, мамілярії та ін.), седуми, філокактус тощо. Така велика різноманітність рослин дає змогу вибирати їх, дотримуючись певних принципів: за часом цвітіння, кольором квітів, формою листя. Особливу увагу слід звернути і на характер росту рослин, які за цією ознакою поділяються на кущові, ампельні (звисаючі) та виткі.

Кущові квіти можуть бути низькорослими (ахі-менес, бальзамін, бегонія, глоксинія, сенполія, цикламен), середньорослими (абутилон, азалія, амариліс, більбергія, гортензія, кала, клівія, пеларгонія, фуксія) або ж високорослими (гібіскус, рододендрон, пальми, фікус, монстера). Значний інтерес для кімнатного озеленення становлять виткі та ампельні (із звисаючими стеблами) рослини. Прикладом ампельних можуть бути бегонія ліммінга та сизолиста, ізо-лома, жасмин голоквітковий, кампанула (дзвоники) ізофіла та майа, колюмнея, лобелія пен-дуля, руелія тощо, а також декоративно-листяні: аспарагус шпренгері, сеткреазія, традесканція, фікус повзучий, хлорофітум та ін. Серед витких квітів найбільш відомі бугенвілея, віс-тарія китайська, жасмин самбак та мадагаскарський, колюмнея, ломиноси, пасифлора, виноград кімнатний, плющ звичайний (хедера ге-лікс) та восковий (хоя карноза), сціндапсус та деякі інші.

В яких же умовах краще вирощувати рослини? Звичайно, найкраще культивувати більшість кімнатних квітів біля південних вікон або ж на східних та західних вікнах, на скляних верандах, у лоджіях тощо. Але такі рослини, як руелія, гібіскус, юстиція, спарманія, бегонія феасті, більбергія поникла, клівія, рододендрон понтійський та африканська фіалка, непогано себе почувають і на північних вікнах. У прохолодних місцях з недостатнім освітленням можна вирощувати араукарію, аукубу, аспідистру, драцену, клівію, лавровишню тощо, а в більш теплих приміщеннях - деякі види антуріума, аспідистру, бегонію рекс та

рицинолистну, клівію, офіопогон та деякі інші. При прямому сонячному освітленні на південних вікнах може рости далеко не кожна рослина. Найбільш світлолюбними вважаються та-кі кімнатні квіти, як кактуси, абутилон, азалія, амариліс, бегонія бульбова, гібіскус, пеларгонія, цикламен, гіацинт, нарцис, тюльпан тощо. Останнім часом все більшої популярності набуває вирощування кількох рослин в одній посудині з метою створення квіткових композицій. Для цього бажано брати керамічний посуд (вази, кашпо, блюда, тарілки тощо) або дерев'яні ящики. Для надання композиціям більшої декоративності можна використати різні камінці (граніт, туф, черепашник, гальку), якими викладають вільний простір поміж рослинами. Самі ж рослини підбираються залежно від смаку і бажання, але неодмінно з урахуванням їх біологічних та декоративних особливостей. Та підбір групи квітів - це лише початок справи. Головним завданням є належний догляд за ними.

Насамперед необхідно застерегти від вирощування великої кількості рослин, особливо швидкоростучих, духмяних і таких, що виділяють ефірні олії або інші леткі речовини. Від них у людини можуть з'явитися різні небажані наслідки (головний біль, отруєння, алергія). Тому приміщення слід систематично, досить довго провітрювати, обов'язково стежачи за тим, щоб ні в якому разі не допускати протягів, шкідливих для деяких тропічних рослин. При провітрюванні необхідно стежити також і за коливанням температури повітря: амплітуда його не повинна перевищувати 3-5 градусів.

Для рослин, які взимку стоять на підвіконнях, слід зробити фанерні або пластмасові заслінки для захисту їх від холодного повітря та щитки, що захистять від гарячого сухого повітря батарей опалювальної системи. Взагалі ж узимку більшість кімнатних рослин перебуває в періоді спокою, тому для них важливо припинити підживлення та значно зменшити полив. Навіть ті рослини, що цвітуть взимку (зігокактус, цикламен та ін.), треба підживлювати лише в серпні-вересні. Поливати рослини треба обережно, не бризкаючи на листки (особливо опушені) та квітки. Воду використовувати краще за все снігову або дощову, підігріту до кімнатної температури; питну воду відстоюють протягом доби. Для рослин, чутливих до рівномірного зволоження грунту (азалія, глоксинія, узумбарська фіалка та ін.), необхідно поверхневий полив чергувати з піддонним (наповнення водою посудини, в якій стоїть горщик з рослиною). Якщо грунт занадто зволожений і довго не просихає, необхідно негайно провести рихлення; його взагалі слід проводити не рідше одного разу на тиждень. Але квіти можуть страждати від посухи не лише ґрунтової, а й повітряної. Тому для підвищення вологості повітря на батареї слід класти вологу ганчірку або ставити посудину з водою для її випаровування. Влітку дуже корисно обмивати рослини або обприскувати їх пульверизатором (1-2 рази на тиждень). Для нормального росту й розвитку будь-яких квітів у грунті має бути певний запас поживних речовин, тому слід звертати увагу на правильне підживлення кімнатних рослин. Треба пам'ятати, що проводити його необхідно лише з березня по серпень (за незначними винятками) і не частіше одного разу на тиждень. Добрива вносять у вологий грунт, краще за все ввечері, через годину після поливу. Не слід захоплюватися великою кількістю азотних добрив, які сприяють посиленому росту листя та стебел, інколи навіть за рахунок погіршання цвітіння. Можна рекомендувати для використання готову суміш складного мінерального добрива під назвою "Флора", яке у вигляді таблеток (вагою 1 г) випускає Одеський суперфосфатний завод. Такі таблетки розчиняють в 1 л води (для цього досить 5-10 хвилин) і цим розчином поливають рослини без попереднього зволоження грунту. Не треба забувати, що пересаджені квіти можна підживлювати не раніше ніж через 2-3 місяці після пересадки. її треба робити обов'язково після поливу і дуже обережно, щоб не пошкодити коріння або крону рослини. Землю, що була біля коріння, обережно струшують, а також знімають її верхній та нижній шари (на 2-3 см), після чого підчищають гнилі та зламані корені. Горщик, як правило, беруть трохи більший від попереднього; на дно укладають дрібні камінці або шматочки деревного вугілля (для дренажу), засипають шаром трохи зволоженої землесуміші і висаджують рослину, засипаючи її з боків землею. Після цього рослину треба полити і на 1-1,5 тижня поставити у притінене місце.

Особливу увагу при пересадці слід звернути на правильний підбір землесуміші. Основними її компонентами є дернова, листяна та парникова земля, перепрілий коров'ячий гній, торф та пісок, які необхідно зберігати окремо в прохолодному місці. Крім того, в грунт бажано додати трохи деревного вугілля та кісткового борошна.

Найбільш поширеною землесумішшю для багатьох субтропічних рослин є така: дві частини листяної землі, по одній частині парникової й дернової та півчастини піску, хоча для деяких рослин вона може бути й іншою. Важливим моментом у житті рослин є процес їх розмноження, яке можна проводити навесні за допомогою насіння, шляхом поділу куща та живцювання. Насіння висівають у неглибоку плоску посудину з легкою, трохи зволоженою землесумішшю (по одній частині листяної землі й піску та чверть частини парникової землі), присипають його зверху на 1 - 2 см землею (за винятком дуже дрібного насіння) і накривають посудину склом. Після появи сходів їх розсаджують у ящики, а ще через деякий час сіянці можна вже висаджувати в горщики з відповідною землесумішшю.

Розмноження старих рослин шляхом поділу куща здійснюється найчастіше при пересадці. Щоб запобігти загниванню коренів, їх зрізи присипають товченим деревним вугіллям, після чого частину куща висаджують у горщики. Для живцювання бажано зрізати верхівки пагонів рослин нижче вузла на 3-5 мм; добре, щоб живець мав не менше 2-3 листків. Укорінюють живці у вологому піску, потім накривають їх склом, банками, поліетиленовою плівкою тощо при температурі повітря 18-20°. Після укорінення живці пересаджують у маленькі горщики, наповнені відповідною землесумішшю.

Важливим агротехнічним заходом, значення якого інколи дехто применшує, є обрізування. Але потреба в ньому для певних видів квітів конче необхідна. Це перш за все пеларгонії, лаври, троянди, калина вічнозелена, кімнатна липа та деякі інші рослини, які без підрізування можуть навіть перестати цвісти. Як правило, його роблять навесні, обрізуючи близько третини загальної довжини пагона над брунькою; стебла покручені, слаборозвинені та хворі теж зрізаються.

Серед шкідників кімнатних рослин найчастіше зустрічаються попелиця, щитівка, павутинний кліщик, трипс, ногохвістка та ін. Попелиця - дуже дрібна комаха зеленого, бурого або чорного кольору. Оселяються попелиці колоніями на верхівках пагонів багатьох рослин, на молодих листочках, бутонах і живляться соками рослини. Для знешкодження попелиць уражену частину рослини обмивають мильною водою з гасом або настоєм махорки.

Щитівка - дрібна комаха, яка міцно присмоктується до стебла чи листя рослини і лишається там назавжди, вкриваючись воско-видним щитком. Щитівки мають вигляд овальних опуклих лусочок світло-коричневого кольору. Ушкоджують рослину, висмоктуючи з неї сік. Для знищення щитівок їх необхідно зіскоблити паличкою або щіточкою, а потім промити рослину мильною водою. Таку обробку слід проводити через кожні 5-6 днів протягом ЗО-45 днів.

На нижній поверхні листя, під сіткою дуже тонкого павутиння, оселяється один з найне-безпечніших шкідників кімнатних рослин - павутинний кліщик. Це маленький павучок червоно-оранжевого кольору, здатний при сухому повітрі і високій температурі надзвичайно швидко розмножуватися. Живиться соком листків, які після ушкодження досить швидко жовтіють і відмирають. Заходами боротьби проти кліщика є часте обприскування рослин водою, обмивання нижньої поверхні листків мильно-гасовим розчином та обпилювання (при температурі не нижчій 20-22°) меленою сіркою.

На нижньому боці листків часто можна побачити ще одну дрібну темно-буру крилату комаху - трипс. Він (як і його личинки) теж живиться соком рослин і дуже швидко розмножується. Для знешкодження шкідника необхідно регулярно обмивати рослини мильною водою.

При надмірному поливанні в грунті вазонів з'являються дрібні стрибаючі білі комахи - ногохвістки. В цьому випадку треба негайно припинити полив, а поверхню грунту слід припудрити тютюновим пилом або гексахлораном. На листках багатьох кімнатних квітів інколи доводиться спостерігати появу білого борошнистого нальоту, який швидко поширюється. Листя при цьому поступово в'яне, скручується і опадає. Таке явище викликається хворобою, яка зветься борошнистою росою. При цьому захворюванні видаляють уражені листки, а потім, обприскавши рослину водою, обпилюють її меленою сіркою.



ЗАКВІТЧАНИЙ БАЛКОН

Навіть важко уявити собі сучасну квартиру без балкона. Рослини на балконі вирощуються в ящиках або ж у горщиках (вазонах) та кад-ках. Глибина ящиків має бути не менша 20 см (найкраще 25-30 см), а ширина - не менша 15 см (найкраще 20-25 см). У дні ящиків необхідно зробити водостічні отвори, а потім пофарбувати їх у належний колір, краще - в сірий, коричневий або ж у колір будинку. Перевіривши надійність кріплення, ящики встановлюють на постійне місце і насипають у них торф шаром 4-5 см. У випадку, коли вазони з квітами бажають поставити в ящик, його необхідно засипати торфом повністю (залишаючи тільки місце для вазонів). При надлишку вологи в грунті торф буде її вбирати, а при недостатньому поливі - віддавати корінню. Більшість квітникових рослин, які рекомендуються для вирощування на балконах, вимагає добре аерованого поживного грунту. Тому найкраще приготувати спеціальну землесуміш (міняти її слід щорічно), яка складається з трьох частин перегною або парникової землі, однієї частини глинисто-дернової землі, пів-частини крупнозернистого річкового піску та чверті частини подрібненого торфу. Великий інтерес являють досліди, якими доведено можливість вирощування квітникових рослин на балконі гідропонним методом (дивись брошуру Г. К. Тавлинової "Гидропоника и цветы", Лениздат, 1966 р.). Та, на жаль, широкого практичного поширення цей метод вирощування рослин на балконі ще не набув. Квітникові рослини в ящиках слід висаджувати не дуже густо - до трьох сильнорослих рослин або п'яти-шести рослин помірного зросту на 1 м довжини ящика. Це сприятиме їх кращому розвитку.

Рослини для балконів за часом цвітіння можна умовно поділити на дві групи - весняного та літньо-осіннього цвітіння.

До рослин першої групи належать ті, що починають цвісти вже в квітні-травні. Це такі дворічні рослини, як віола триколірна, стокротки, незабудка та нічна фіалка, а також багаторічні - горицвіт, генціана, первоцвіт аури-кула, фіалка пахуча, барвінок, півники низькі. Особливе місце серед багаторічних рослин весняного цвітіння займають цибулинні: тюльпани, нарциси, гіацинти, крокуси (шафран) тощо. Цибулини їх узимку зберігають у підвалах, льохах (як у горщиках, так і без них), а рано навесні висаджують в ящики. Рослини другої групи зацвітають у липні й пізніше. Серед них однорічні - айстри, петунія, чорнобривці, гвоздики, шавлія, майори та ін., а також багаторічні - флокс, гладіолус, жоржини, королиця тощо.

Значну цінність для пізньоосіннього озеленення балконів являють хризантеми садові, відомі також під назвою корейських або дрібно-квіткових. Вони зовсім не бояться пересадки, мають квіти найрізноманітніших кольорів, зацвітають у серпні-вересні і цвітуть аж до настання стійких морозів. Сніг та нетривалі приморозки майже зовсім не впливають на ці чудові рослини.

Крім однорічних та багаторічних квітникових рослин відкритого грунту, для озеленення балконів можна використовувати й деякі з кімнатних квітів. Це перш за все пеларгонія, гортензія, фуксія, геліотроп, бальзамін, бегонія тощо.

За характером росту квітникові рослини, що використовуються для озеленення балконів, поділяють на кущові, звисаючі та виткі. Звисаючими є церастіум, деякі сорти петунії, настурції (красолі), пеларгонії тощо, а виткими- кручені паничі, іпомея блакитна, пахучий горошок, біб садовий (декоративна витка квасоля) та деякі інші. Надзвичайно цікавою с витка рослина - ломиніс жакмана, численні сорти якого можна культивувати на балконах у горщиках або в кадках, які звичайно на зиму прибираються.

Висаджуючи квіти на балконі, насамперед треба пам'ятати про їх екологічні особливості, бо цим диктуються певні умови вирощування.

Так, на південних балконах слід вирощувати світлолюбні рослини: бегонію, пеларгонію, петунію, лантани, кручені паничі, іпомею блакитну, цибулинні тощо, а на північних - тіньовитривалі квіти: гортензію, бегонію бульбову, чорнобривці, фуксію, геліотроп, кальцеоля-рію, пахучий тютюнець, нічну фіалку, резеду та ін. У напівзатінених місцях можна висаджувати також айстру, настурцію, пахучий горошок, віолу триколірну, стокротки, незабудку, барвінок тощо. Що ж до балконів південно-східних чи південно-західних, то на них можна вирощувати практично майже всі рослини, за винятком, звичайно, тіньолюбів. Найчастіше це однорічні квіти (агератум, алісум, айстри, вербена, гвоздики, лобелія, календула, петунія, шавлія, флокс друммонда, майори тощо) та деякі багаторічні (жоржини, флокси, півники, королиця, хризантеми, гладіолуси та ін.). Не варто захоплюватися великою кількістю різних видів рослин, що призведе до строкатості. Значно краще підбирати два-три види з гамою перехідних кольорів або ж за принципом гармонійного контрасту. Крім того, при надмірній кількості видів дуже важко врахувати і їхні потреби щодо поливу. Адже, наприклад, стокротки, незабудка, майори, резеда, настурція, агератум, флокси багаторічні тощо потребують досить великої кількості вологи, тим часом як такі рослини, як пахучий горошок, флокс однорічний, антиринум, матіола, гвоздика геддевіга, надлишку вологи не переносять.

Поливати рослини найкраще ввечері, після заходу сонця. Не рідше одного разу на тиждень необхідно проводити рихлення грунту. Підживлення рослин проводять один раз у 1,5-2 тижні рідкими добривами. З мінеральних добрив можна рекомендувати таблетки "Флора", а з органічних - розчин збродже-ного коров'ячого гною (1 л на 10 л води) або пташиного посліду (1 л на 20 л води). Суцвіття, які відцвіли, необхідно своєчасно зрізати (за винятком випадків, коли є потреба зібрати насіння), щоб вони не загнивали і не псували вигляду насаджень, а також для продовження тривалості цвітіння рослин. Ушкоджені та хворі стебла і листки треба видаляти. Після настання осінніх заморозків з ящиків викопують багаторічні рослини, які не зимують у грунті (бегонію бульбову, жоржину, гладіолус тощо), і переносять їх до кімнати або ж до сховища. В цей час на балконі лишаються лише садові хризантеми, які останніми проводжають золоту осінь і першими з квітучих рослин зустрічають зиму.

М. ЯЩЕНКО, кандидат біологічних наук



Джерело: Твій дім - Київ. Вісім розповідей про те, як столиця Радянської України перетворюється у місто зразкового побуту. - К.: Реклама, 1976.



Ссылки на все главы книги смотрите в рубрике Старые тексты о Киеве
 

Language (Translate)


Важно



Помощь детям


Счётчики




Работает на Joomla!. Designed by: Joomla 1.5 Template, ecommerce web hosting. Valid XHTML and CSS.